Товару немає в наявності
Шановні Колекціонери та гості сайту Антикварна галерея, які шукають на подарунок, зокрема Антикварну зброю, вашій увазі пропонується: Австрійська Піхотна Офіцерська шабля зразка 1861 року.
Відчуйте подих історії з цією вишуканою австрійською піхотною офіцерською шаблею зразка 1861 року! ?️ Виготовлена з вражаючою майстерністю, ця шабля є символом елегантності та військової величі Австро-Угорської імперії. Вона стане неповторним доповненням до будь-якої колекції антикварної зброї, підкреслюючи ваш витончений смак і захоплення історією. Не втрачайте можливість володіти цим унікальним артефактом! ?
Клинок шаблі сталевий нікельований, вузький, незначної кривизни, однолезовий (бойовий кінець дволезовий, вістря на середній лінії), однодольний, з виділеною п’ятою.
Ефес шаблі складається з руків’я та гарди. Руків’я дерев’яне, обтягнуте акулячою шкірою; пряме, овальне в перетині, зі скошеною верхньою частиною, обмотане по дев’яти поперечних борозенках потрійним дротом (крученим і гладким).
Спинка руків’я прикрита увігнутою металевою планкою, що плавно переходить в округлу голівку, зафіксовану овальною гайкою на хвостовику клинка. Внизу біля хрестовини руків’я перехоплена профільованою втулкою овального перетину.
Гарда білого металу, утворена захисною дужкою, яка формою вигину нагадує “блюхерівську”. Майже під прямим кутом вона переходить у розширену ромбом хрестовину з двома паралельними прорізами на протилежному кінці та хвилеподібним завершенням.
Ножни шаблі суцільнометалеві. Прилад включає дві обоймиці (верхня з припаяною скобою, нижня – з кільцем) і вузький черевик.
Австрійська піхотна офіцерська шабля зразка 1861 – це холодна зброя, яка використовувалася офіцерами австрійської армії після введення в 1861 році, замінивши шаблю зразка 1854 року. Ця шабля набула поширення не тільки в Австрії, а й у сусідніх країнах. Наприклад, у травні 1867 сербський військовий постачальник Лазар Трифкович подарував Чорногорії близько 500 австрійських шабель, серед яких були та зразки 1861 року. Цей зразок користувався популярністю серед чорногорських офіцерів, залишаючись на озброєнні довше за інші моделі. 1880 року чорногорський міністр оборони Ілля Пламенац закупив ще 300 таких шабель. Шабля має клинок незначної кривизни, однолезовий, з одним долом. Бойовий кінець дволезовий, ромбічного перерізу. Ефес складається з руків’я з головкою та сталевої гарди. Дерев’яне руків’я обтягнуте “акулячою шкірою” і обмотана крученим дротом, що надає їй міцності та зручності в користуванні. Спинка руків’я покрита сталевою планкою із розширенням у середній частині, яка переходить у закруглену головку. Гарда утворена хрестовиною та передньою опуклою V-подібною дужкою, яка переходить у вузьку симетричну чашку з двома прямокутними прорізами для темляка з боку обуха клинка. Ножни виготовлені зі сталі, з двома гайками та черевиком. На верхній гайці розміщена скоба з внутрішньої сторони, а на нижній гайці – нерухоме кільце для портупеї. Цей зразок є чудовим прикладом майстерності австрійських зброярів та важливою частиною військової історії регіону.
Офіцери мали стандартну шаблю — піхотну офіцерську шаблю зразка 1861 року в металевих ножнах, але її можна було замовити в будь-якому виконанні, включаючи прикрасу діамантами, залежно від фінансових можливостей власника. Представлений екземпляр – австрійська піхотна офіцерська шабля зразка 1861 року. Ця шабля була прийнята на озброєння австрійської армії у 1861 році та використовувалася до кінця Першої світової війни та розпаду Австро-Угорщини у 1918 році.
Для солдатів і унтер-офіцерів “Піхотна шабля M.1861” (Normierung 1861) була введена завдяки реорганізації зброї в кавалерії в 1861 році. Високопоставлена комісія була скликана військовим Міністерством, щоб роз’яснити не тільки майбутню проблему шабель у кавалерії. Військовий міністр підбив підсумок результатів в Імперському затвердженні, що містить дуже небагато деталей щодо шаблі піхоти. Дивно, пропозиція замінити шаблю піхоти для всіх крім сержантів із шаблею піонера була відхилена як надто дорога.
Згідно Adjustierungsvorschrift 1910 шабля піхоти М. 1861 солдатів і унтер-офіцерів повинна була бути випущена для сержантів Фінансової служби та Медичного Корпусу, полковим барабанщикам, зброярам, сержантам у піхотних кадетських та інших військових школах, всіх розрядах догляду за інвалідами.
Слід зазначити, проте, що проблема шаблі військ М. 1861 була не послідовна. Наприклад, коли зміни в обрамленні зброї піхоти та кінноти відбувалися при експертизі в 1910, стало очевидно, що сержанти медичної служби і Ландвера мали нести шаблю офіцерів піхоти тоді як санітари-фельдфебелі того ж рангу в армійських королівських полках було наказано носити піхотну військову шаблю. Шабля офіцерів піхоти мала видаватися сержантам лише фронті, це протиріччя, природно, призвело до деяких внутрішніх конфліктів.


Цікаво й те, що у 1911 укорочену шаблю піхоти M.1861 розглядали для використання в альпійській війні. XIV корпус просив застосувати укорочену шаблю, як у гірських військ Ландвера під корпусами III, XIV, XV та XVI. Загалом було випущено 50 укорочених шабель, а результати їх використання перевірені та вивчені. Однак у вересні 1911 р. імператор заборонив тестування скорочених шабель і випуск будь-якого такого замовлення.












Відгуків немає, поки що.