Name: Козацький Кавалерійський Чекан (Надзяк) XVII століття
Brand: Антикварна Зброя
SKU: 31202
Availability: InStock

Основні відомості про предмет

Назва товару	Козацький Кавалерійський Чекан з металевим древком
Датування	XVII століття (за морфологічними характеристиками)
Місце походження	Україна, землі Реєстрового та Низового Козацтва.
Матеріал	Кричне залізо
Техніка виготовлення	Ручна ковка, слесарна обробка.

Тип зброї та морфологічний опис

Представлений предмет — це чекан (старопольською czakan), різновид ударно-рублячої армійської зброї, який є типом бойового топора з фігурним полотном і масивним обухом. Цей зразок виготовлений методом ручної ковки.
Полотно
Полотно плоске, має підтрикутну форму. Воно асиметрично витягнуте по горизонталі з розширенням книзу. У поперечному профілі полотно клиноподібно звужується від оправи до бойової частини. Лезо вузьке і має виражений скос у бік древка.
Молоточок та оправа
Оправа масивно прилягає до короткої шийки полотна. Молоточок класичної конструкції. Цей елемент виконував функцію бойового та інерційного противаги.
Древко
Древко трубчасте, циліндричної форми. Воно кріпиться в отворі оправи. По всій довжині трубки прослідковується вузький технологічний шов. В нижній частині древка виконана характерна зброярська насічка у вигляді дрібних ромбиків. Древко повністю цільнометалеве, що згідно з класифікацією, відносить його виключно до кавалерійських типів чеканів.

Історичний контекст та військове застосування

В арсеналі озброєння Українського Реєстрового та Низового козацтва чекан використовувався як додаткова зброя, здатна пробити кольчугу або легкий доспіх. На землях сучасної України чекани широко застосовувалися починаючи з періоду Київської Русі, але в класичному розумінні зброя оформилося до XVII століття.

Кавалерія: Довге металеве древко (61 см) і збалансована вага дозволяли вести бій однією рукою. Це було критично важливо для козацького вершника.

Ефективність у бою: Головний вражаючий елемент чекана — це вузьке лезо полотна. Воно дозволяло нанести швидкий, інерційно-рублячий удар. Завдяки конструкції чекан був дуже ефективний проти важко озброєної кінноти.

Видатні битви: Популярність чеканів підтверджується історичними джерелами. Наприклад, на батальній картині епохи Відродження “Битва під Оршею” (1514 р.) бойовими топорами та чеканами були озброєні як московські вершники, так і гусари князя Костянтина Острожського.

Статусна зброя: У Речі Посполитій чекан (також називався надзяк) вважався настільки небезпечним у цивільному житті, що його носіння було строго заборонено конституціями Сейму з загрозою великого штрафу. При цьому на війні його використання завжди допускалося і залишалося привілеєм кавалерії.

Цей зразок — яскраве свідчення високого зброярського мистецтва. Він входив до арсеналу козацької кавалерії XVII століття і має значну історичну та культурну цінність.

На початок