Перейти до фото Перейти до фотоальбомуФото виставленого лота знаходяться у самому низу
Країна: Україна
Датування: 1996 рік
Виробник: Невідомий
Оригінал
Збереженість: Предмет знаходиться в хорошому колекційному стані.
Комплектація: Кортик в ножнах з підвісом.
Колекційна збереженість: 9/10.
Шановні колекціонери та гості сайту, які шукають на подарунок предмети антикваріату, зокрема антикварну зброю, вашій увазі пропонується: Офіцерський морський кортик України, образець 1994 року.
Рукоятка кругла, пластиковa, чорного кольору, з глибокими нахиленими жолобками. Внизу є гайка з двома смужками по периметру. Головка рукоятки циліндрична, накручується на хвостовик.
Крестовина є литим стилізованим зображенням нижньої частини Адміралтейського якоря. На перехресті є кнопка фіксатора кортика в ножнах. Усі деталі ефесу – латунні.
Клинок прямий, плоский, ромбічного перерізу, обоюдострокий, з однією неглибокою долею вздовж грані, полірований.
На кортику стоїть клеймо «37 в ромбі» та номер – «Г136».
Ножни дерев’яні, обтягнуті чорною шкірою. Прилад ножен латунний, складається з устья, обоймиці, наконечника.
Устье прикрашено зображенням національного тризуба на витравленому фоні. На зворотній стороні ножен зображена «Роза вітрів». На устьї та обоймиці є рухомі кільця для кріплення ременів портупеї.
Поки Україна була частиною СРСР, у неї не було власних національних збройних сил. Усе озброєння постачалося російськими заводами або підприємствами, розташованими на території України. Незважаючи на проголошення 24 серпня 1991 року незалежності від СРСР, кортики для випускників військових училищ до 1992 року постачалися на російський завод «Булат» (Златоуст). У 1992 році постачання припинилися, і перед українськими збройними силами постала задача укомплектування національної армії всіма видами зброї, зокрема й кортиками. Якщо вогнепальна зброя вироблялася рядом українських заводів, то холодна зброя виготовлялася лише на російській території, і традицій її виробництва в Україні не було.
У 1993 році проблема укомплектування була частково вирішена: на складах була проведена ревізія, і всі браковані або зіпсовані екземпляри старих запасів кортиків були приведені в більш-менш пристойний стан і відправлені в війська. Але гострота проблеми не була знята, що дуже дратувало начальника Управління укомплектування ЗС України генерал-майора В. І. Цимбалюка. Від нього надійшло вказівка в найкоротші терміни розробити вітчизняний кортик. Активна робота почалася в грудні 1993 року.
До травня 1994 року необхідно було виготовити лише 500 екземплярів. На професійну розробку зразка грошей не було, тому звернулися одразу на підприємство «37 СМЗ» Міноборони України, де було вирішено налагодити виробництво кортиків. Там знайшовся слюсар Богдан Григорович Кіча, чийми зусиллями з’явився на світ перший український кортик, призначений для українських військово-морських сил.
Були виготовлені чотири варіанти, міністр оборони України обрав один, який і був затверджений наказом № Д-2 від 6 січня 1994 року. Через поспіх кортик є компіляцією різних частин німецьких і російських кортиків з використанням національної української символіки. Через банкрутство «37 СМЗ» у 1994 році було випущено всього близько 100 одиниць кортиків. У 1995 році підприємство «Булат-НВР» випустило ще 400 екземплярів. Всього було випущено 500 кортиків зразка 1994 року. Є відомості, що в даний час ведеться розробка трьох видів кортика, призначених для військово-повітряних, військово-морських і наземних збройних сил України.















Відгуків немає, поки що.