Товару немає в наявності
Виробник: Хаджі Ібрагім.
Країна: Туреччина (османська імперія).
Датування: 18 сторіччя.
Стан: В гарному колекційному стані.
Комплектація: Ятаган в піхвах.
Шановні Колекціонери та гості сайту Антикварна галерея, що шукають на подарунок, зокрема Антикварну зброю, вашій увазі пропонується:
Клинок сталевий, гладкий, плоский з орнаментальними знаками. В основі клинка є рельєфні декоративні накладки оздоблені камінням по обидва боки , прикрашені рослинним орнаментом. З лівої сторони полотна клинка ближче до п’яти нанесено всічкою срібла підпис майстра та ім’я власника «Зробив Хаджі Ібрагім, власник Мохаммед». З правого боку полотна клинка також всічкою срібла вбита шестикутна Зірка в крузі— це зірка Давида, яка часто використовується на предметах Османської імперії, вона також є символом-талісманом для ісламу.
Руків’я складається з двох кістяних пластин-щічок жовтого кольору, обидві пластини розширюються догори і виступають над окладом, надаючи руків’ю форму гомілкової кістки великої тварини. Щічки руків’я кріпляться до хвостовика чотирма наскрізними металевими заклепками, у нижній частині щічки руків’я щільно охоплює обіймиця – металеве кільце, що скріплює руків’я з клинком, обіймиця обкладена фольгою. У середній частині руків’я між вухами та хвостовиком знаходиться оклад (латунна пластинка, обкладена листовим металом) і прикрашена коралами.
Піхви дерев’яні, обтягнуті чорною шкірою із латунним гирлом. Прилад піхв складається з гирла і наконечника, що закінчується зображенням голови риби. Усі деталі піхов мають приємну старовинну патіну. На правій стороні шкіри піхв, ми може побачити обережний тоненький шов, зроблений срібною ниткою ( традиційний шов для Османської імперії).
Ятаган від турецької «Yatağan» — це османський меч-шабля, яка була створена XVI—XIX столітті. Ятаган це різновид клинкової колючо-рублячо-ріжучої зброї. Використовувався османськими військами, зокрема яничарами. Був поширений на території Османської імперії, а також суміжних з нею країнах та територіях, зокрема Балканах, Причорномор’ї, Приазов’ї, Кавказі, Близькому Сході.
Ятагани використовували піхотинці (яничари саме і були гвардійською піхотою) у ближньому бою.
Атакуючі ударні дії ятаганом виконували переважно вістрям і увігнутим лезом. Конструктивні особливості цього леза дозволяли майстру завдавати одночасно дві рани під час виконання рублячо-ріжучого удару. Захисні відбиви здійснювали як лезом, так і незагостреною випуклою стороною. При відбивах увігнутим лезом забезпечувалось значно надійніше утримання ворожого клинка, але при цьому втрачалась можливість за рахунок техніки ковзаючих відбивів, притаманних шаблі, завдавати блискавичних контрударів. Тобто, ятаган мав як свої переваги, так і недоліки.
Козаки, як і переважна більшість тогочасних європейських воїнів, віддавали перевагу вигнутим чи прямим клинкам. До запорожців ятагани потрапляли як трофеї після вдалих походів. За часів Задунайської Січі ятагани набули більшого поширення серед задунайських запорожців, що перебували на військовій службі у османських султанів.
Окремі зразки ятаганів зберігаються у музеях Запоріжжя, Києва та інших міст.
| Колекція | |
|---|---|
| по датуванні | |
| по країнах та регіонах | |
| по типу | |
| за родом військ |
Відгуків немає, поки що.